‘≥льм ¬онга ар ¬а¤ ДЋюбовний настр≥йФ з розр¤ду тих ф≥льм≥в, про ¤к≥ н≥чого сказати, ¤кщо ти не бачив, це можна назвати просто видовищем та н≥чим ≥ншим, саме так, а не ≥накше. “омл≥нн¤, мовчанка, майже повна в≥дсутн≥сть под≥й, про ¤к≥ не говоритьс¤ (¤к≥ не зображуютьс¤), але про ¤к≥ можна здогадатис¤. ѕоганий жарт визначаЇ ≥нтелектуальне к≥но ¤к таке, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайного лише тим, що пом≥ж репл≥ками гл¤дач маЇ час подумати про сенс житт¤. якщо це так, то цей ф≥льм Ч точно не ≥нтелектуальний, бо тут думати немаЇ про що, картинка наст≥льки в≥зуальна та витончена, що сенс житт¤ здаЇтьс¤ штукою грубою та приземленою. „ас вим≥рюЇтьс¤ мовчанкою головних персонаж≥в та кольорами одеж головноњ героњн≥. Ќамагаючись порахувати, ск≥льки ж платт≥в вона зм≥нила прот¤гом всього ф≥льму, ¤ кинув цю гнилу ≥дею, бо це н≥чого не додаЇ до розум≥нн¤ ф≥льму, котре нав≥ть ≥ розум≥нн¤м назвати важко: проживанн¤ кожноњ насиченоњ образами картинки було б б≥льш влучною характеристикою. Ќасичен≥сть не багатоф≥гурна ≥ не м≥зансценна, але повнота кадру ¤к в≥дсутн≥сть порожнього м≥сц¤. ѕрост≥р переживаЇтьс¤, так само ¤к ≥ почутт¤ героњв переплет≥нн¤м ниток в тканинах, к≥льц¤ми сигаретного диму, Ч це шозизм у граничному своЇму ви¤в≥, коли р≥ч залишаЇтьс¤ просто р≥ччю ≥ намагаЇтьс¤ уникнути власного ≥мен≥, лише настр≥й, зм≥на темноти та св≥тла, зм≥на кольору од¤гу, зм≥на м≥сць в житт¤, щаст¤ ≥ нещаст¤, зм≥на настрою кохати ≥ т≥кати в≥д коханн¤. ќр≥Їнтальн≥сть одним словом. Ў≥стдес¤т≥ роки, котр≥ десь там, за кадром, зн¤тим на початку ’’≤ стол≥тт¤. ‘≥льм ≥деальний з точки зору досконалого поЇднанн¤ ≥стор≥њ (¤ка проговорюЇтьс¤ прот¤гом перших дес¤ти секунд ф≥льму Ч заголовок чи еп≥граф) та њњ зображенн¤. Ћюбовний настр≥й, котрий р≥вною м≥рою под≥лений м≥ж чолов≥ком та ж≥нкою, котр≥ вловлюють його в пов≥тр≥. раса, котра може бути такою досконалою лише тод≥, коли вт≥люЇтьс¤ в сх≥дн≥й ж≥нц≥, незм≥нн≥й та непорушн≥й у своњй м≥нливост≥.
