чи довго ще триватиме цей сон ,
коли земл¤, укрившись в≥д наруги,
спитаЇ день, приречений на скон:
коли ж в≥н прийде п≥сл¤ ноч≥ вдруге.
а в≥н њй скаже, ставши на крило,
це ще не ¤, а лиш переддень св≥тла
бо св≥т ¤к св≥тлом сн≥гом замело
≥ ти п≥д ним ¤к рад≥стю розкв≥тла.
